м. Рівне

Розташоване на р. Устя. Перша письмова згадка про місто датується 1283 р. — це запис латинською мовою в польській хроніці «Рочнік капітульний Краковскі», у якому йдеться про битву між литовським та польським військами.
З другої половини XIV ст. Рівне перебувало під владою литовських князів. У цей час місто набуло нових форм — у плані воно нагадувало трикутник, відповідно й міські вулиці розходилися в три боки. У Рівне можна було в’їхати з Києва, Острога та Дубна — звідси й символіка давнього герба міста: брама, відкрита для в’їзду з трьох боків.
1492 р. польський король та Великий князь литовський Казимир Ягайло надав містечку Магдебурзьке право. Протягом 1518—1621 рр. Рівне було власністю князів Острозьких. В останні роки XIV ст. та на початку XV ст. Рівненщиною прокотилися хвилі селянсько-коза¬цьких повстань під проводом Косинського, Лободи, Наливайка. Вліт¬ку 1651 р. край став центром визвольних змагань українців під ору¬дою Б. Хмельницького.
1667 р. унаслідок Андрусівськоїугоди поляків із Московією Рівне в складі Волинських земель відійшло до Речі Посполитої. Цього ж року в місті лютувала страшна чума, яка зменшила кількість насе¬лення майже наполовину.
1706 р. під час російсько-шведської війни Рівне захопили війська Карла XII. 1792 р. місто відвідав національний герой Польщі генерал Тадеуш Костюшко, а підчас Першої світової війни 1916 р. тут побу¬вали імператор Микола II та генерал О. Брусилов.
Протягом 1917—1920 рр. Рівне по черзі потрапляло під владу австро-німецьких, польських і більшовицьких окупаційних військ. У квітні-травні 1919 р. в місті тимчасово працював уряд Української Народної Республіки та розміщувалися війська Директорії на чолі з головним отаманом С. Петлюрою.
З 19 вересня 1920 р. до вересня 1939 р. Рівне перебувало в складі Польської держави як повітовий центр Волинського воєводства. Восени 1939 р. відповідно до пакту Молотова-Риббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР. 
Пам’ятки:
Кладовище «Грабник» (за аналогією до Київського «Байкового» та Львівського «Личаківського»)
На околиці міста під грабовим лісом у першій половині XIX ст. Станіслав Любомирський відвів земельну ділянку для нового право¬славного кладовища. Перші поховання датуються 20-ми рр. XIX ст. Протягом століття кладовище було доступне лише для заможних меш¬канців міста. Ковані ворота на центральному в ‘їзді на кладо¬вище, поч. XIX ст. — справжній витвір ковальського мистецтва.
Церква святого первомученика архідиякона Стефана, 1848 р.
Збудована коштом удови генерала Степана Красовського на могилі чоловіка.
Гімназія, 1839 р.: вул. Драгоманова, 19.
Будинок у стилі класицизму. Тут протягом 1844— 1845 рр. працював учителем історик М. Костомаров, а в 1866—1871 рр. навчався російський письменник В. Короленко. Сьогодні в будівлі розташовується краєзнавчий музей.
Успенська церква, 1756 р.: вул. Шевченка, 113.
Унікальна дерев’яна церква з дзвіницею. Біля неї зберігся «ланцюг устоїв моральних», до якого у XVIII ст. приковували злодіїв та нечесних парафіян, щоб вони могли привселюдно спокутувати свої провини.
Дзвіниця Успенської церкви, 1756 р.
Свято-Воскресенський кафедральний собор, 1895 р.: вул. Со¬борна, 39.
За часів радянської влади в його приміщенні розташовувався музей атеїзму.
Колона Божої Матері: на розі вулиць 16 Липня й Соборне
Пам’ятник — колона зі скульптурним зображенням Божої Матері — вважався місцевою святинею, однаково шанованою як катсликами, так і православними. Був зруйнований у ніч на Великден у квітні 1952 р. 2003 р., за рішенням Рівненської міської ради, на колишньому місці встановили точну йоги копію. 
Музеї, зоопарк:
Рівненський зоопарк, 1982 р.: вул; Київська, 110; тел. (0362)! 28-84-83.  
Режим роботи: 9:00—15:00. Плата за вхід: діти — 3 грн., дорос- І лі — 6 грн.
Сьогодні колекція тварин зоопарку нараховує понад 150 видів з усіх § континентів земної кулі. 1998 р. указом Президента України зоопарку присвоєно статус об’єкта природозапо відного фонду загально¬державного значення.
Обласний краєзнавчий музей: вул. Драгоманова, 19; тел. (0362) 26-75-80,22-22-15.
Режим роботи: 10:00—17:00. Плата за вхід: діти — 1 грн, дорослі — 2 грн.
Унікальними є археологічна, іконописна, етнографічна колекції музею. 
Пам’ятники:
Пам ‘ятник загиблим за Україну, 1994 р.: пл. Магдебурзького права.
Пам ‘ятник С. Петлюрі: вул. Петлюри, 1. 
Готелі:
«Горинь»: вул. Лубенська, 337; тел. (0362) 29-88-03.
«Мир»: вул. Міцкевича, 32; тел. (0362) 22-12-55, 29-02-38.
Туристичний комплекс «Турист»: вул. Київська, 36; тел. (0362) 26-56-14,26-74-13.
«Україна»: вул. Соборна, 112; тел. (0362) 22-79-74, 22-50-26. І
«Марлен»: вул. Грушевського, 13; тел. (0362)24-20-87,69-06-00.1