м. Прилуки

Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1098 р. З другої половини XII ст. входить до Переяславського князівства. 1239 р. місто зруйнували орди Батия. Із середини XIV ст. перебувало в складі Литви, а з 1569 р. — Речі Посполитої. 1590 р. Прилуки були подаровані князям Вишневецьким. 1654 р. стали полковим центром і ратушним містом. 1719 р. прилуцьким полковником було призначено І. Галагана. 
Пам’ятки:
Спасо-Преображенський собор, 1705—1720 рр.: вул. Шевченка, 1, на території Прилуцької фортеці.
Собор Різдва Богородиці, 1806—1815 рр.: вул. Орджонікідзе, 16.
Миколаївська церква-дзвіниця, 1720р.: вул. Орджонікідзе, 16.
Прилуцька фортеця, XVIII ст.
Фортецю було побудовано на місці давнього городища. Збереглися залишки захисних валів по вул. Гоголя та поблизу Центральної площі. На території фортеці розміщується будівля полкової скарбниці (арсенал Галагана), XVIII ст.

Музеї:
Прилуцький краєзнавчий музей: вул. Орджонікідзе, 39; тел. (04637) 3-12-48,3-02-09.
Музей розташовано в будівлі Стрітенської церкви (1889 р.).
Історико-меморіальний музей О. Кошового: вул. Леніна, 255.