м. Хотин

Розташований на правому березі Дністра. Перша згадка датується 1002 р. З X ст. входив до складу Київської Русі, згодом — Галицько-Волинського князівства. 1373 р. ввійшов
до складу Молдавії. У XVI ст. місто деякий час перебувало під владою Польщі, потім знову Молдавського князівства (у васальній залежності від турків). У XVII ст. Хотинську округу включили до складу Османської імперії. Тоді Хотин був потужною фортецею.
У Хотинській битві 1621 р. об’єднане козацько-польське військо перемогло турецьку армію. За часів Хмельниччини козацьке військо під проводом Тимоша Хмельницького двічі захоплювало фортецю (1650 і 1652—1653 рр.). У бою під Хотином (11 листопада 1673 р.) Ян Собєський разом з молдавськими та козацькими загонами розбив турецьке військо й захопив фортецю, це спричинило анулювання Бучацького мирного договору польським сеймом.
Наприкінці XVIII ст. під час російсько-турецьких воєн місто на нетривалий час захопило російське військо. 1812 р. Бухарестська мирна угода визнала Хотин за Росією, у складі якої він перебував до
1918 р. 3 8 березня 1918 р. до 10 листопада 1918 р. містом володіло австрійське військо. 5—18 квітня 1918 р. у Хотині й інших поселеннях повіту відбувалися збори, учасники яких вимагали приєднання до УНР. У 1918—1940 рр. тривала румунська окупація, яка в січні 1919 р. викликала Хотинське повстання.
28 червня 1940 р. Хотин зайняли радянські війська. Підчас Другої світової війни місто перебувало під румунською окупацією, з 1944 р. — у складі УРСР.
Сьогодні тут розташовано Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». На його території знято понад 50 кінофільмів: «Захар Беркут», «Чорна стріла» та ін. На території міста розташовано військовий цвинтар, де поховано 4910 російських
солдатів, що згинули під час Першої світової війни, і 47 учасників Хотинського повстання 1919 р. У місті діють завод металевих виробів «Калібр», працює ряд навчальних закладів. 
Пам’ятки:
Комплекс споруд Хотинської фортеці, XIII—XIX ст., до якого входять:
В’їзна башта, XIII—XVI ст.; ПівденнЬ-західна башта, XIII—XVI ст.; Комендантська башта, XIII—XVI ст.; Північна башта замку, XIII— XVI ст.; палац коменданта, XIII—XVI ст.; Замкова церква, XIII— XVI ст.; Подільська брама, XVIII ст.; Бендерська брама, XVIII ст.; Ясська брама, XVIII ст.; Руська брама, XVIII ст.; Кам’янецька брама, XVIII ст.; бастіони з валами, XVIII ст.; гарнізонні майстерні, XVIII ст.; церква Олександра Невського, 1835 р. 
Готелі:
«Олімп»: вул. Олімпійська, 75; тел. (03731) 21 -361. «Дністер»: вул. О. Кобилянської, 1.