м. Чернівці

Розташоване на берегах р. Прут.
У IX—X ст. у цьому краї жили білі хорвати й тиверці. У XII ст. галицький князь Ярослав Осмомисл заснував тут оборонне місто. Із середини XIV ст. воно входило до складу Молдавії, через нього проходив торговельний шлях зі Львова на Сучаву. Вперше місто згадане 1408 р. 1488 р. воно стало центром Чернівецького повіту, а також вагомим торговим центром, але з середини XVI ст. почало занепадати через постійні війни. 
1538 р. Чернівці опинилися під турецькою владою. Козаки під проводом Б. Хмельницького побували в місті 1650 і 1653 рр. У XVIII ст. російське військо завдало місту значних руйнувань. У 1768—1774 рр. підчас чергової російсько-турецької війни Чернівці знову були окуповані російським військом, а згодом перейшли під владу Австрії (1774—1918 рр.). У цей час місто стало центром Буковини.
Розвитку Чернівців сприяла побудова залізниці Чернівці — Львів (1866 р.). 1875 р. був заснований Чернівецький університет. До 1914 р. Чернівці — важливий український видавничий центр. 1918 р. тут було створено Український крайовий комітет Буковини, а також відбувалося велике народне віче, на якому ухвалили приєднання до України. 11 листопада 1918 р. румунське військо захопило місто, а 28 листопада 1918 р. румунський Генеральний конгрес Буковини проголосив приєднання Буковини й Чернівців до Румунії. З 7 серпня 1940 р. Чернівці були приєднані до Радянської України і стали обласним центром.
Сьогодні в місті зосереджено близько 60 % промислової продукції області. Працює університет, медичний інститут і філіал Київського торговельно-економічного інституту. 
Пам’ятки:
Резиденція буковинських митрополитів, 1863—1882 рр.: вул. Коцюбинського, 2.
Дерев ‘яна Миколаївська церква, 1607 р.: вул. Сагайдачного, 87а.
Дерев’яна Успенська церква в Количанці, 1783 р.: вул. Ново-успенська, 2.
Церква Різдва Богородиці в Го-речі, 1767 р.: вул. Троянівська, 1.
Дерев ‘яна Спиридонівська церква, 1715 р.: вул. Тольятті, 8.
Дерев ‘яна Вознесенська церква, кін. XVII ст.: вул. Бориспільська, 13.
Вірменська церква, 1869—1875 рр.: вул. Українська, ЗО.
Міський театр, 1905 р.: пл. Театральна, 1.
Ратуша, 1847 р.: пл. Центральна, 1.
Палац юстиції, 1906 р.: вул. Радянська, 1.
Комплекс Центральної площі, XIX—XX ст.: пл. Центральна, 2—9.
Будинок крайового уряду Буковини, 1871 — 1873 рр.: вул. О. Поповича, 2.
Комплекс Герренгассе, XIX—XX ст.: вул. О. Кобилянської,
1—57,4—44.
Комплекс Гауптштрассе, XIX—XX ст.: вул. Головна, 4—58,
1—79. 
Музеї:
Літературно-меморіальний музей М. Емінеску: вул. О. Кобилянської, 28; тел. (03725) 2-50-62.
Режим роботи: 9:00—16:30, вихідний — середа.
Літературно-меморіальний музей О. Кобилянської: вул. Дімітрова, 5; тел. (03725) 2-56-44.
Режим роботи: 9:00—17:00, вихідний — вівторок.
Літературно-меморіальний музей Ю. Федьковича: вул. О. Кобилянської, 28.
Меморіальний музей В. Івасюка: вул. Маяковського, 40; тел.(03725)5-08-89.
Режим роботи: 9:00—17:00, вихідний — субота.
Музей народної архітектури та побуту, вул. Світловод-ська, 2.
Чернівецький краєзнавчий музей: вул. О. Кобилянської, 28; тел. (03725) 2-44-89.
Режим роботи: 9:00—16:30, вихідний — середа.
Чернівецький музей буковинської діаспори: вул. Йозефа Главки, 1; тел. (03725)2-36-71.
Режим роботи: 9:00—17:00, вихідні — субота, неділя.
Чернівецький художній музей: пл. Центральна, 10; тел. (03725) 2-60-71.  
Режим роботи: 9:00— 17:00. 
Готелі:
«Черемош»: вул. Комарова, 13а; тел. (03725)4-75-18.
«Буковина»: вул. Головна, 141; тел. (03725)58-56-25.
«Приват Готель»: вул. 28 червня, 18; тел. (03725) 51-33-13.