м. Сторожинець

Розташоване на р. Сірет. Це справжнє місто-сад.
Назва пішла від сторожового посту давніх русичів, що стояв на лівому березі Сірету. Першими мешканцями поселення були лісоруби. Перша згадка про місто датується 1448 р. 1774 р. Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. У цей період до міста масово прибували австрійці, німці, почали діяти школи з німецькою, румунською та українською мовами викладання.
З другої половини XIX ст. почався розвиток міста, були збудовані цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична гілка Глибока — Сторожинець — Берегомет. Із цього містечка родом Софія Окуневська — перша в Австро-Угорщині українська жінка-лікар. 1904 р. Сторожинець здобув офіційний статус міста.
Після закінчення Першої світової війни Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. 1921 р. офіційною мовою стала румунська, українську мову заборонили. 28 червня 1940 р. Північна Буковина була захоплена радянською армією, а вже 5 липня 1941 р. — військами фашистської Німеччини. У березні 1944 р. місто звільнили війська Першого Українського фронту, відтоді воно входило до складу УРСР. 
Пам’ятки:
Костел св. Анни, 1794 р.
Пам’ятка природи:
У Державному дендропарку росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 га, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.