м. Харків

Харків є другим за розміром і кількістю населення містом України. Заснований у 1646—1654 рр. на місці відомого за літописами містечка Донець, яке згадується в «Слові о полку Ігоревім».
1808 р. видатний російський історик Д. Бантиш – Каменський у своїх працях зазначав, що місто дістало сесію назву від річки Харків, на якій було розташоване. Друга версія: місто названо на честь свого засновника — козака Харка (Харитона).
З 1835 р. Харків був центральним містом Харківської губернії, з 1932 р. — обласним центром. До того ж, у 1919—1934 рр. Харків значився столицею Української радянської соціалістичної республіки.
Сьогодні Харків являє собою не просто велике промислове місто. Його ще називають столицею студентів, бо лише у 26 державних вищих навчальних закладах навчається майже 250 тис. чоловік. Пам’ятники, музеї, виставкові галереї, пам’ятки архітектури, театри, філармонія, зал органної музики та ще багато цікавих місць чекають на харків’ян і гостей міста. 
Пам’ятки:
Пам’ятник козаковіХарку, 2004 р.: початок просп. Леніна.
Бронзова скульптура вагою 700 т, створена відомим російським скульптором Зурабом Церетелі.
Пам ‘ятник футбольному м ‘ячу, 2000 р.: сад ім. Т. Г. Шевченка.
Єдиний у Європі та найбільший у світі.
Пам’ятник Т. Г. Шевченку, 1935 р.: садім. Т. Г. Шевченка.
Багатофігурна скульптурна композиція вважається чи не найкращим пам’ятником великому Кобзареві у світі, автор — М. Манізер.
Пам ‘ятник закоханим, 2002 р.: на розі вулиць Раднаркомівсь-
ка та Пушкінська.
Унікальна в Україні скульптура за проектом Д. Іванченка.
Пам’ятник на честь 10-їрічниці незалежності України, 2001 р.: пл. Рози Люксембург.
Меморіал Слави, 1971 —1977 рр.: Лісопарк.
Довга алея з пам’ятними брилами, стелами, в кінці якої стоїть велична скульптура Матері-Батьківщини.
Архітектурний ансамбль «Площа Свободи»:
Площа Свободи (колишня Дзержинського), 20-ті рр. XX ст.
Найбільший майдан у Європі.
Держпром (Будинок Державної промисловості), 1925— 1928 рр.: пл. Незалежності, 5.
Будівля відзначається своїми розмірами та неповторною формою, за що Держпром було внесено до Всесвітньої архітектурної енциклопедії як ілюстрацію до статті «Конструктивізм».
Харківський державний університет ім. В. Н. Каразіна:
пл. Свободи, 4.
Будівля університету зводилась у 30-ті рр. XX ст. як Будинок проектів. Під час Великої Вітчизняної війни вона була зруйнована, потім реконструйована в 1953—1963 рр. Перед входом до університету стоїть пам’ятник його засновникові — В. Н. Каразіну( 1906 р.). Харківський університет засновано 1805 р.
Обласний Палац дитячоїта юнацької творчості, 1935 р.:
вул. Сумська, 37.
Свого часу будувався як перший в Україні Палац піонерів.
Сад ім. Т. Г. Шевченка: на розі пл. Свободи та вул. Сумської. Колишній Університетський сад, закладений 1804 р. Фонтан «Дзеркальний струмінь», 1947 р.: вул. Сумська, напроти будівлі ХАТОБу.
Фонтан зведено на честь Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і є візитівкою Харкова.
Ресторан «Театральний», кін. XIX ст.: вул. Сумська, 2. Будинок зведений у стилі «французького ренесансу», можливо, за проектом архітектора Б. Міхаловського.
Палац одруження «Центральний», 1913р.: вул. Сумська, 61. Маєток Юзефовичів, будувався за проектом архітектора О. Горохова.
Будинок учених, 1897—1900 рр.: вул. Раднаркомівська, 10.
Будинок зводили за проектом академіка А. Бекетова як маєток родини Алчевських,
Свято-Покровський монастир: вул. Університетська, 8.
Діючий чоловічий монастир. Пам’ятки архітектури — архієрейський будинок (1820—1826 рр.), найдавніша будівля Харкова — Покровський собор (1689 р.), дзвіниця.
Свято-Успенський собор: вул. Університетська, 11.
Відновлений у 1771 — 1777 рр. на місці зруйнованого Успенського собору. Найвища в місті дзвіниця — 89 м.
Будинок губернатора, 1770—1777 рр.: вул. Університетська, 16.
Проект архітектора М. Тихменєва. Спочатку в цій будівлі розташовувався будинок губернатора, пізніше — перший корпус Харківського університету.
Благовіщенський кафедральний собор, 1888—1901 рр.: пл. Карла Маркса, 1.
Зведений на місці своєї попередниці — дерев’яної церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, яка, згідно з літописами, була споруджена ще до 1655 р. та знищена пожежею 1738 р. У Благовіщенському соборі зберігаються нетлінні мощі святителя Афанасія, Патріарха Цареградського (XVII ст.).
Будинок «Слово», сер. 20-х рр. XX ст.: вул. Культури, 9.
Побудований у формі літери «С». У першій половині XX ст. був справжнім осередком української культури й літератури. У ньому мешкали М. Хвильовий, М. Куліш, Г. Епік, М. Любченко, В. Підмо-гильний, Є. Плужник, В. Мисик, О. Слісаренко, Л. Курбас та інші відомі українські митці. 
Музеї, галереї, зоопарк, планетарій:
Харківський державний зоопарк, 1906 р.: сад ім. Т. Г. Шевченка.
Режим роботи: з 8:00 до кінця світлового дня, влітку — до 20:00. Плата за вхід: дітям до 5 років — безкоштовно, для дітей віком 5— 13 років — 5 грн, для дорослих — 10 грн. Екскурсія — 2 грн. Щомісяця в першу середу вхід безкоштовний для дітей-сиріт, дітей з багатодітних сімей, інвалідів, учасників ВВВ, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
На землях, що сьогодні належать зоопарку, перші виставки птахів проводилися ще з 1895 р. Приблизно в той самий час був ухвалений наказ міської думи «Про заснування Акварія». На території зоопарку збереглася пам’ятка архітектури кінця XIX ст. — дерев’яна будівля, у якій зараз розмістилася дирекція.
Сьогодні експозиція зоопарку нараховує майже 400 видів тварин, птахів, риб і рептилій.
Канатна дорога: парк ім. М. Горького.
Режим роботи: з травня до листопада, весь світловий день. Плата за вхід: 5 грн.
Канатну дорогу було введено в експлуатацію 1971 р. Маршрут від станції «Міський парк» до станції «Павлове поле» триває приблизно 20 хвилин і становить 1400 м. Найвища точка «польоту» дорівнює 26—27 м.
Харківський планетарій ім. Ю. Гагаріна: пров. Кравцова, 15; тел. (057) 705-00-19, 705-00-21.
Плата за вхід: дітям — 5 грн, дорослим — 8 грн.
Галерея «Маестро»: вул. Сумська, 25, праве крило ХАТОБу.
Режим роботи: 10:00—19:00, неділя — 12:00—19:00. Вхід вільний.
Тут проходять виставки сучасного живопису, дитячих малюнків, фотовиставки.
Муніципальна галерея, вул. Чернишевського, 15; тел. (057) 706-16-20.
Режим роботи: 11:00—19:00, вихідний — неділя. Вхід вільний.
Можна побачити експозиції сучасних митців (художників, фотографів, скульпторів та ін.), як українських, так і зарубіжних.
Харківський художній музей: вул. Раднаркомівська, 11; тел. (057) 706-33-94, 706-33-97.
Режим роботи: 10:00—17:00, у понеділок — 10:00—16:00; вихідний — вівторок.
Постійні ескпозиції: «Українське та російське мистецтво XVI— XIX ст.», «Міф. Символ. Алегорія» (твори живопису й порцелянової пластики).
Музей народного мистецтва Слобожанщини: вул. Раднаркомівська, 9; тел. (057) 706-33-96.
Харківський літературний музей: вул. Фрунзе, 6; тел. (057) 706-25-79,706-25-81.
Режим роботи: 9:00—18:00, вихідні — понеділок, вівторок.
Харківський історичний музей: вул. Університетська, 5; тел.(057)731-20-94, 731-36-94.
Режим роботи: 10:00—17:00, вихідний — неділя.
Постійні експозиції: «На перехресті століть», «Наш край у IX — XVIII ст.», тематичні виставки. Фонд музею налічує понад 200 тис. екземплярів.
Музей природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна: вул. Тринклера, 8; тел. (057) 705-12-37, 705-12-42.
Режим роботи: 10:00—19:00.
32 експозиційні зали. Фонди музею налічують понад 200 тис. експонатів.
Музей сексуальних культур світу: вул. Мироносицька, 81а; тел. (057) 715-63-15.
Режим роботи: 11:00—19:00, без перерви та вихідних. Плата за вхід — 15 грн, для студентів — 10 грн. Екскурсія від 5 чол. — 20 гри.
Музей театральних ляльок: пл. Конституції, 24: у приміщенні Театру ляльок.
ХарківськиймузейХолокосту: вул. Петровського, 28,2-й поверх.
Готелі:
«Харків»: пл. Свободи, 7; тел. (057) 758-01-53, 758-01-33,
758-00-08.
«Експрес»: пл. Привокзальна; тел. (057) 712-52-76.
«Мир»: просп. Леніна, 27а; тел. (057) 340-23-30.
«Металіст»: вул. Плеханівська, 92а; тел. (057) 737-20-99.
«Національ»: просп. Леніна, 21; тел. (057) 702-16-28,702-19-28.
«Турист»: просп. Московський, 144; тел. (057) 392-01-74, 392-10-46.
«Аеропорт»: вул. Аерофлотська, 16; тел. (057) 775-54-29, 775-53-47.