м. Старокостянтинів

Розташоване на р. Случ.
Підчас розкопок поблизу міста виявлено могильники черняхівської культури.
УХ—XI ст. ці землі входили до складу Київської держави, потім — до Болохівської землі, а з XIII ст. — до Галицько-Волинського князівства. 1340 р. місцевість завоювали литовські феодали, і вона ввійшла до складу Литовського князівства. 1505 р. польський король допустив І. Лабунського до володіння селами Гребенинка, Сахнівці та Колищенці. 1561 р. нащадки Лабунського продали Колищенці українському магнатові Костянтину Острозькому, який дістав від короля привілеї на заснування міста. Розташоване в трикутнику при впадінні Ікопоті в Случ, місто-фортеця виконувало роль передового форпосту Волині проти набігів кримських татар на Польщу. З 1565 р. у ділових паперах уперше згадується місто Костянтинів, а 1632 р. його перейменували на Старокостянтинів. 1593 р. під містом були розбиті війська повстанців під проводом К. Косинського, 1595 і 1596 рр. через місто проходили війська під проводом С. Наливайка. Селяни та міщани цього краю брали активну участь у визвольній війні 1648— 1654 рр. Після воз’єднання України з Росією 1654 р. Старокостянтинів відійшов до Польщі, а після її другого розділу 1793 р. — до Російської Імперії: тут було створено Ізяславське генерал-губернаторство. 1804 р. Старокостянтинів увійшов до складу Волинської губернії і став повітовим містом. У грудні 1999 р. набув статусу міста обласного значення. 
Пам’ятки:
Замок князів Острозьких, 1561 —1571 рр.
Комплекс споруд домініканського костелу з баштою, XVI—XVIII ст.
Костел св. Іоанна Хрестителя, 1754 р. 
Музеї:
Старокостянтинівський районний історичний музей: вул. К. Маркса, 15; тел. (03854)2-15-73.

Готелі:
«Случ»: вул. К. Острозького 10; тел. (03854) 3-24-32.