м. Лисичанськ

У середині XVIII ст. на землях нинішнього Лисичанського району було утворено військові поселення, населення яких складалося переважно з гусарів Бахмутського гусарського полку. Вони хазяйнували на землі й одночасно захищали державу . від нападів кримських татар. Після приєднання Криму до Росії 1783 р. військові набули статусу селян, а офіцерам надали земельні ділянки. У 1724— 1725 рр. Григорій Капустін відкрив поклади кам’яного вугілля, які почали ;
розробляти лише 1792 р. матроси Чорноморського флоту під керівництвом інженера-капітана М. Ф. Аврамова. Вугілля постачали до Миколаєва та інших портів.
У листопаді 1795 р. Катерина II видала наказ «Про утворення ч; ливарного заводу в Донецькому повіті на р. Лугані та про початок 
видобування знайденого в тих землях кам’яного вугілля». Так поблизу с. Верхнє (Третя Рота), біля Лисячої балки, було закладено рудник, а поблизу шахти виникло перше шахтарське поселення Донбасу, яке пізніше дістало назву Лисичанськ. 
Пам’ятники:
Г. Г. Капустіну
Музеї:
Лисичанський краєзнавчий музей, вул. Леніна, 99; тел. (06451) 2-14-62. 
Готелі:
«Готель»: вул. Ворошилова, 5; тел. (06451) 2-11 -25.