м. Суми

Історичні дослідження зараховують Суми до міст «подвійного призначення»: тут ховались утікачі від польсько-литовського гноблення та був пункт захисту південних і південно-західних кордонів Русі.
У літописах Філарета подана легенда про появу назви міста. За цими давніми записами, «біля річки Суми було знайдено три мисливські суми, та через них і названо місцевість із її річками». Дослідники уточнюють, що згідно з цим переказом можна пояснювати назву річок, але не самого міста. Мовляв, у давні часи воно називалося Суміним, тобто тим, що стоїть біля р. Суми. Хай там як, але славнозвісні три мисливські суми й сьогодні прикрашають герб міста.
За часів Київської Русі на землях сучасної Сумщини розташовувалося місто русичів, яке ототожнюють із літописним містом Липецьком. 1283 р. населення краю повстало проти татарських завойовників, але було розбите, після чого ця територія майже на чотири століття знелюдніла.
За літописами XVIII—XIX ст., м. Суми засновано 1652—1653 рр. Архівний документ 1655 р. повідомляє, що 100 вихідців із м. Ставища Білоцерківського полку на чолі з отаманом Герасимом Кондратьевим дістали дозвіл оселитися на берегах р. Псел. У Сумах протягом 1652—1658 рр. було створено Сумський козацький полк, який зажив собі слави в боях із турками в 1677—1678 рр. Тутешня фортеця вважалась однією з найміцніших на Слобожанщині. Відомо, що з 80-х рр. XVII ст. у Сумах відливали гармати. На межі XVIII—XIX ст. внаслідок ліквідації козацтва Сумський козацький полк було перетворено на гусарський, який знову прославився, тепер уже у війні 1812 р.
Сучасні Суми є промисловим та культурним містом. 
Пам’ятки:
Свято-Воскресенський кафедральний собор, 1702 р.
Дзвіниця Воскресенськоїцеркви, 1906 р.: пл. Незалежності, 19.
Має два яруси, нижчий — тепла, «зимова» церква. Належить до визначних пам’яток архітектури Слобожанщини, виконаних у стилі бароко. Сучасного вигляду собор набув після реставрації в 70-ті рр. XX ст. На його території розташовано відділ декоративно-ужиткового мистецтва художнього музею.
Спасо-Преображенський собор, 1776—1788 рр.: вул. Соборна, 31.
Собор було зведено на місці, де колись стояла дерев’яна церква. Його
капітальна реконструкція відбувалася протягом 1882—1892 рр. Головна деталь архітектурної композиції — дзвіниця 56 м заввишки. Прикрасою собору є іконостас, виготовлений з малахіту та білого мармуру.
Ільїнська церква, 1836—1851 рр.: вул. Червоногвардійська, 10.
Зведена на штучному пагорбі. Була закладена 1836 р., але після пожежі 1839 р. будівництво припинялося на тривалий час.
Троїцький собор, 1901 —1914 рр.: вул. Троїцька, 34.
Збудований у стилі класицизму з елементами бароко. Сьогодні приміщення собору використовують як зал органної й камерної музики обласної філармонії та як музей скульптури.
Пантелеймонівська церква, 1915 р.: вул. Роменська.
Збудована за проектом архітектора О. Шусєва в стилі псковсько-новгородської архітектури XII—XIII ст.
Альтанка, сер. XIX ст.: Театральна площа.
Невелика дерев’яна споруда — один із сучасних символів міста, її діаметр становить 6 м, висота — 10 м. Альтанка зведена без жодного цвяха.
Садиба Асмолова, друга пол. XIX ст.: пл. Свердлова, 14.
Добре зберігся головний будинок садиби з дендропарком навколо.
Ансамбль будівель Кадетського корпусу, 1902 р.: вул. Кірова, 149.
До нього входять головний навчальний корпус, котельня, лазарет, будинок начальника корпусу, стайня, житлові корпуси тощо. 
Музеї:
Сумський художній музей ім. Н. Онацького: пл. Червона, 1; тел. (0542) 22-04-81.
Режим роботи: 10:00—17:00, вихідний — п’ятниця. Плата за вхід: дітям — 1 грн, для дорослих — 2 грн; екскурсія: для дітей — 2 грн, для дорослих — 4 грн.
Створено 1920 р. з експонатів із приватних колекцій О. Гансена та інших мешканців міста й Сумщини. Будівля, де розміщено музей, зводилася на початку XX ст. архітектором Г. Шольцем як головний корпус Державного банку. Сьогодні в музеї зберігаються унікальні витвори живопису та декоративно-ужиткового мистецтва українських, російських і східноєвропейських майстрів.
Музей декоративно-ужиткового мистецтва: пл. Червона, 1; тел. (0542) 22-03-78.
Режим роботи: 10:00—16:00, вихідний — п’ятниця. Плата за вхід: дітям — 1 грн, для дорослих — 2 грн; екскурсія: для дітей — 2 грн, для дорослих — 4 грн.
Музей історії Сумського полку Слобідського козацтва: вул. Воскресенська, 2.
Серед експонатів музею — деревина з укріплень Сумської фортеці середини XVII ст., фрагменти зброї, листи, копії документів Сумського полку, речі козацького побуту тощо.
Сумський обласний краєзнавчий музей: вул. Кірова, 2; тел. (0542) 22-16-59.
Режим роботи: 10:00—17:00, вихідний — понеділок. Плата за вхід: дітям — 1,5 грн, для дорослих — 3 грн; екскурсія: для дітей — З грн, для дорослих — 6 грн.
Споруда, де розміщено музей, зведена 1886 р. як будинок Земської управи.
Будинок-музейА. Чекова: вул. Чехова, 79; тел. (0542)25-11 -96.
Музей розташовано в приміщенні колишньої садиби Линтварьо-вих, будівництво якої розпочалося наприкінці XVIII ст. й було завершене 1820 р. Від величного маєтку з головним палацом, кількома флігелями та господарчими будівлями до нашого часу збереглися лише головний будинок та східний і західний флігелі. 1960 р. на будинку з’явилася меморіальна табличка з написом «У цьому будинку протягом 1888—1894 рр. жив і працював великий російський письменник А. П. Чехов», того ж таки року в західному флігелі було відкрито Будинок-музей письменника.
Дістати повне уявлення про велич маєтку досить важко, бо в другій половині XX ст. його територію було поділено навпіл вулицею Чехова.
Геологічний музей «Самоцвіти України»: вул. Фрунзе, 12; тел.(0542)22-31-16. Ми Готелі:
«Хімік» («Інтурист»): вул. Псельська, 14; тел. (0542)22-45-00, 22-00-93.
«Суми»: пл. Незалежності, 1; тел. (0542) 21-83-68, 21-82-02.
«Україна»: вул. Фрунзе, 1; тел. (0542) 22-25-20.
«Хімік»: вул. Харківська, 30/1; тел. (0542) 36-20-43,21 -68-81.