м. Бердичів

Територія району була заселена ще в II тис. до н. є., тут знайдено поселення бронзового віку та залишки двох поселень черняхівськоі культури.
1320 р. князь Гедимін подарував цю місцевість литвинові Тишке-вичу. 1648 р. загони повстанців на чолі з М. Кривоносом перемогли польське військо та зайняли Бердичів. 1703 р. поблизу міста визначні перемоги здобули загони фастівського полковника С. Палія.
1765 р. Станіслав Август на прохання Радзивілла заснував у Бердичеві ярмарок. Ця подія сприяла становленню міста як одного з найбільших торговельних осередків України.
1844 р. Бердичів належав Волинській, потім — Київській губернії, а 1846 р. став повітовим містечком.

Пам’ятки:

Монастир босих кармелітів, XVI—XVIII ст.: вул. Косогорська, 17.
На цьому місці понад р. Гнилоп’яттю до монастиря стояв замок київського воєводи Януша Тишкевича. Монастир був заснований 1627 р., Тишкевич подарував монахам давню ікону Божої Матері, а 1630 р. і власний замок. Через часті напади татар і козаків монастир був укріплений: грубі стіни, земляні вали та рів із водою, гармати на стінах. В обителі розмішувалася бібліотека, яка налічувала сотні рідкісних рукописів, серед них і так звані «Мемуари яничара Поляка», датовані 1490—1516рр. Протягом 1760—1840 рр. у монастирі працювала власна типографія, яка називалася «Типографія фортеці Пресвятої Діви Марії», у ній надрукували понад 650 творів: молитовників, книг духовного та історичного змісту, повістей, віршів, проповідей, календарів тощо.
1648 р. монастир захопили й пограбували війська Б. Хмельницького. З 1792 р. обитель була зачинена, у радянські часи будівля використовувалася під історичний музей. З 1958 р. у монастирі проводилися реставраційні роботи. На сьогодні в підземній частині діє капличка, правляться служби з електронним органом.
Окрема історія пов’язана з іконою Божої Матері, подарованою монастирю Янушем Тишкевичем. Згідно з віруваннями, ікона була чудодійною, вважалася заступницею мешканців міста й усієї України. До неї щорічно йшли тисячі паломників, а 1753 р. папа римський дав дозвіл на її коронацію, приславши дві золоті корони. Коронація Бердичівськоїікони Богоматері відбулася 16 липня 1756 р. Підчас Великої Вітчизняної війни ікона зникла, за однією версією — згоріла, за іншою — перебувала в приватній колекції в Польщі. На початку 90-х рр. XX ст. список (копію) цього образа створила художниця з Кракова Божена Муха-Совинська. Нову ікону 1997 р. освятив папа Іоанн Павло II у Кракові, а в липні 1998 р. провели її нову коронацію.
У монастирі цікаво оглянути Маріїнський костел (1634 — 1754 рр.), келії, прибрамний корпус, фортечний мур із баштами, усі споруди — XVI—XVIII ст.
Костел св. Варвари, 1826 р.: вул. К. Лібкнехта, 25.
Окрім цікавої архітектури, невеликий костел відомий тим, що тут вінчався відомий французький письменник Оноре де Бальзак з Евеліною Ганською.