Розташоване на березі Південного Бугу.
Уперше згадане 1363 р. як фортеця, зведена Федором Коріятовичем. Варіанти походження назви: винокурня; від старослов'янського слова «віно» — «посаг» (Коріятовичів); від назви річки Вінничка, на якій було засноване місто. 1598 р. Вінниця стала столицею Брацлавського воєводства у складі Польщі. 1640 р. місто здобуло Магдебурзьке право. 1790 р. відійшло під владу Росії. Спочатку Вінниця була губернським містом, але 1797 р., після призначення Кам'янця-Подільського центром Подільської губернії стала повітовим містечком. 31914р.
Вінниця являла собою адміністративний центр Подільської губернії.
З 1932 р. — обласний центр Вінницької області.

Пам'ятки:

Домініканський монастир, 1624 р.: вул. Леніна, 23.
Входив до складу оборонного комплексу Мури XVII ст. Монастир закрито 1831 р. Збереглися костел, печери й оборонна вежа.
Єзуїтський монастир, 1610—1617 рр.: вул. Леніна, 17.
Входив до складу оборонного комплексу Мури XVII ст. На його території збереглися костел, колегіум, келії. Нині там розмішується філіал краєзнавчого музею.
Монастир капуцинів, 1760 р.: вул. Соборна, 12—14.
На його території розташовано костел, келії. Фасад у стилі бароко. Збереглися фрагменти настінного живопису XVIII ст. До 1991 р. використовувався як зал органної музики. Зараз це Свято-Преображенський кафедральний собор.
Миколаївська церква, 1746 р.: вул. Маяковського, 6.
Садиба в П'ятничанах, XVIII ст.: вул. Мічуріна, 32.
До комплексу входять палац, флігель і павільйон, розміщені в парку серед рідкісних порід хвойних та листяних дерев. 

Музеї:

Готелі: