Звіт туриста про відпочинок в Ізюмі

Ізюм панорама

Давно збиралася і ось таки трапилась нагода відвідати ненвеличке старовинне затишне містечко Ізюм, розташоване на шляху з Харкова до Донецька. Чула, що ще в 1185 році на цьому місці стояв табором сам князь Ігор.

Ізюм панорамаПриїхати до міста Ізюм можна і залізницею і автобусом, або за 150 грн.приєднатися до екскурсії вихідного дня з Харкова. Це дуже зручно. О 8 ранку ми виїхали з Харкова, а о 10 вже були в Ізюмі. Зясувалося, що Ізюмчани просто таки пишаються своїми історичними спорудами. Ми встигли побувати в Хрестовоздвиженському та свято-Вознесенському соборах. Треба сказати, що храми і самі вражають неабиякою красотою, а від краєвидів поблизу них просто неможливо відірвати погляд. В свято-Вознесенському храмі, до тогож, зберігаються 2 чудотворні старовинні ікони, що й досі зцілюють людей.

 

 

 Далі екскурсія пролягла до гори Кремінець. Цю гору видно з будь-якого місця в Ізюмі. І це саме битву біля її підніжжя описано в «Слові про полку Ігоревім». Як данина Великій Вітчизняній – прямо неба тут розташований музей військової техніки. А мене особисто дуже вразило, що з гори було видно знаменитий Святогірський монастир!
 На кінець екскурсії заїхали до Кириченківської криниці з цілющою водою. В літній час, якщо ви взяли з собою довгу вовняну рубаху, тут можна для зцілення, навіть купатися. Набрала пляшку води для рідних – не завадить.

 Ось така вийшла екскурсія до Ізюму. Екскурсія одноденна (до Харкову ми повернулися о 19 годині), але дуже цікава. Тепер хочеться повернутися до цього мальовничого краю ще: відпочити та познайомитися краще. Зупинитися на відпочинок тут можна в заміському комфортабельному отелі «7 вітрів». В його номерах, розповідають, є всмі можливі зручності. А ще, як ми бачили з вікна екскурсійного автобусу, зовні він схожий на середньовічний замок в гірській місцевості і дуже пасує до пейзажу. 

 

 фото міста Ізюм з дельтаплануАле я планую тихенько і спокійно пожити тиждень на одній з приміських баз відпочинку. Так приємно просто побродити в лісі, полежати на затишному пляжі, покататися на водному катамарані і не стояти біля кухонної плити.
 А ще дуже хочеться довше та ближче роздивитися слобожанське диво — «скифські камяні баби». Вони схожі на ідолів острову Пасхи. Єкскурсійних хвилин на відвідування цього місця здалося замало – біля цих славетних скульптур треба неспішно прогулюючись, розмірковувати про минуле та майбутнє.

 

 В самому місті звичайно є і клуби, і кафе, і дискотеки, проходять міськи конкурси, можна відвідати виступ цікавого танцювального колективу. Але все це є і в інших містах. А в Ізюм хочеться приїздити за тишою, природною красою та Божію благодаттю. Погодьтеся, відчути себе на схилі гори в 10 сторіччі – це таки щось надзвчайне!!